Global Logistics & Supply Chain Digest: тест на стійкість глобальних ланцюгів
Перший місяць 2026 року став лакмусовим папірцем для глобальної логістики. Ринки показали, що звичні моделі маршрутизації та планування вантажопотоків більше не працюють. Навіть незначні політичні або геополітичні зрушення миттєво впливають на доступність тоннажу, фрахтові ставки та терміни транзиту. Січень остаточно довів, що логістика перестала бути пасивною операційною функцією. У нинішніх умовах здатність оперативно коригувати маршрути, резерви та ресурси стала головним маркером стійкості і ефективності ланцюгів постачання.
Повернення до Суецького каналу і нова маршрутна реальність
Після понад двох років використання обхідних маршрутів через мис Доброї Надії судноплавство поступово повертається до Суецького каналу. Його фактичне блокування через атаки хуситів подовжило транзит між Азією та Європою з 26 до 36 днів, підвищило фрахтові та страхові витрати і частково змінило потоки вантажів на авіаційні та мультимодальні маршрути.
Після успішних тестових рейсів, Maersk відновила сервіс MECL на транссуецькому маршруті, тоді як CMA CGM продовжує використовувати обхідні маршрути, посилаючись на збереженні безпекових ризиків. Аналітики Xeneta та WorldACD відзначають, що такі асинхронні рішення формують нову гібридну модель транзиту, де паралельно функціонують кілька маршрутів. Це означає втрату єдиного стандарту доставки. У таких умовах критично важливими залишаються стратегічне планування маршрутів, використання альтернативних портів і гнучке управління запасами, що дозволяє знизити ризик збоїв у поставках і зберегти контроль над логістичними витратами.
Тарифне перемир’я: тимчасова пауза замість стабілізації
На початку 2026 року США оголосили про тимчасове відтермінування запровадження тарифів на імпорт товарів із низки європейських країн. Йшлося про мита на рівні 10% з подальшим підвищенням до 25%, однак реалізацію цих заходів було призупинено на тлі політичних домовленостей. Попри це, торговельні відносини між США та ЄС залишаються нестабільними: рамкова угода фактично заморожена, адже Європейський парламент призупинив її розгляд через тарифні загрози і політичний тиск зі сторони США.
Навіть без фактичного введення тарифів сама загроза їх застосування вже впливає на логістичні та закупівельні рішення. Компанії змушені переглядати графіки відвантажень, формувати додаткові запаси, адаптувати маршрути й митні схеми, поступово переводячи ланцюги постачання у більш захисні, але водночас дорожчі моделі.
Наслідки цього підходу проявляються в усіх секторах. Виробничі компанії стикаються з ризиком зміщення постачань і порушення виробничих циклів, тоді як зростання логістичних витрат поширюється на всю ланку постачання. Це ускладнює планування закупівель, знижує операційну передбачуваність і підвищує потребу в гнучкому управлінні товарними потоками, особливо в імпортозалежних і чутливих до часу галузях.
Венесуела як фактор перебудови потоків
Заяви президента США Дональда Трампа щодо масштабних інвестицій у відновлення нафтової інфраструктури Венесуели вже створили відчутні збурення на глобальних нафтових і транспортних ринках. Попри колосальні запаси сирої нафти – близько 303 млрд барелів – фактичний видобуток країни залишається на рівні близько 1,1 млн барелів на добу, що в рази нижче історичних максимумів. Через зношення інфраструктури, багаторічні санкції та дефіцит інвестицій не варто очікувати, що Венесуела швидко повернеться до ролі системного постачальника.
Головний ефект для ринку полягає не стільки у зростанні обсягів, скільки у зміні напрямків потоків. Частина венесуельської нафти буде перенаправлена до США та Європи, тоді як азійські споживачі, насамперед незалежні НПЗ Китаю, змушені будуть шукати альтернативи в Ірані або на Близькому Сході. Це змінює конфігурацію маршрутів і типів суден, збільшуючи роль Aframax і Suezmax для трансатлантичного сегменту, тоді як VLCC залишаються ключовими для дальніх поставок з Близького Сходу та, потенційно, Канади.
Для глобальної логістики такі зрушення підвищують волатильність фрахтових ставок, створюють нерівномірне навантаження на порти і посилюють конкуренцію за тоннаж у різних регіонах. Венесуела стає не джерелом стабілізації, а додатковим фактором невизначеності, який підкреслює важливість гнучких маршрутів і резервних логістичних сценаріїв.
Регуляторні зміни: IMO, EU ETS та звітність про втрату контейнерів
З 1 січня 2026 року набули чинності низка міжнародних і європейських регуляторних новацій у морських перевезеннях. Міжнародна морська організація (IMO) внесла зміни до конвенцій MARPOL і SOLAS, а також до Кодексу STCW-F щодо підготовки та сертифікації моряків. Зокрема, запроваджено обов’язкове повідомлення про втрату контейнерів, встановлення електронних інклінометрів на нових суднах, підвищено стандарти підготовки і сертифікації екіпажів та вдосконалено технічні вимоги SOLAS до конструкції і обслуговування суден. Ці заходи покликані підвищити безпеку екіпажів, зменшити ризик аварій і покращити прозорість морських операцій.
Паралельно ЄС продовжує впровадження EU ETS у морському транспорті: у 2026 році судноплавні компанії повинні покривати 70% викидів CO₂ квотами, а з 2027 року — 100%, із поступовим поширенням на метан і NOx. Це впливає на формування фрахтових ставок та екологічних надбавок і змушує перевізників планувати витрати більш стратегічно.
Нові регуляції означають необхідність підвищеної уваги до контролю перевізників, диверсифікації маршрутів і страхування вантажів. Водночас підвищення стандартів безпеки і прозорості створює надійнішу основу для морських перевезень, що сприяє довгостроковому управлінню ризиками у глобальних ланцюгах постачання.
Системні ризики та нові можливості
Початок 2026 року виявив структурну крихкість глобальних ланцюгів постачання, де головним джерелом ризику стає сукупність факторів, а не окремі події. Часткове повернення контейнерних ліній через Червоне море відбувається фрагментарно й без координації між перевізниками, що спричиняє нерівномірне вивільнення потужностей та непередбачуваність транзиту. Це особливо критично для галузей із жорсткими сезонними або контрактними зобов’язаннями. Паралельно, тарифна невизначеність у відносинах США з ЄС та Великою Британією перетворюється з політичного ризику на операційний: імпорт сповільнюється, критичні компоненти накопичуються, а моделі just-in-time поступаються підходам «про запас».
Найбільш вразливими залишаються автомобільна промисловість, FMCG та компанії з високою залежністю від трансатлантичних поставок. Додаткову волатильність створюють геополітичні рішення на енергетичних ринках, наприклад перерозподіл потоків венесуельської нафти, що змінює структуру попиту на танкерний тоннаж.
Водночас ці зміни відкривають можливості для бізнесу, здатного швидко адаптувати маршрути, переглядати джерела постачання та балансувати між контрактними й спотовими моделями. Конкурентну перевагу отримують компанії, які інтегрують управління ризиками у системний підхід до ланцюгів постачання, а не обмежуються оптимізацією окремих ділянок.
SYNEX Logistics: як залишатися попереду у мінливому ринку перевезень
Поточна ринкова конфігурація змушує бізнес переглянути роль логістики як інструмента управлінських рішень. Єдині маршрути та ставка на мінімальні витрати більше не забезпечують стабільності. Компаніям потрібно:
- формувати кілька паралельних сценаріїв;
- закладати альтернативні маршрути та порти;
- гнучко розподіляти вантажі між мультимодальними схемами.
Управління фрахтом переходить від тактичного реагування до стратегічного балансування ризиків. Контрактні та спотові рішення, раннє резервування тоннажу та перевірка доступності альтернативних перевізників знижують чутливість бізнесу до коливань ринку. На тлі тарифної та регуляторної невизначеності логістика має бути інтегрована з фінансами та комерційним плануванням, щоб рішення щодо закупівель, запасів і ціноутворення враховували зміни маршрутів, митних правил та доступність потужностей.
Прозорість даних стає ключовим фактором стійкості. Моніторинг маршрутів, портових затримок і фактичного використання потужностей дозволяє прогнозувати проблеми та діяти на випередження. Ланцюги постачання, побудовані на таких принципах, допомагають утримувати контроль над витратами й виконанням зобов’язань навіть у турбулентному глобальному середовищі.
